Контракт «Газпрому» з Україною, який повинен був діяти до 2019 року, буде розірвано раніше встановленого терміну. Як пояснив голова правління компанії Олексій Міллер, це вимушений крок у відповідь на рішення Стокгольмського арбітражу. Мова йде не тільки про припинення прямих поставок газу в Україну, а й про його транзит споживачам Європи. Як стало відомо, Київ вже попередив країни ЄС про високий ризик припинення подачі російського газу. Але в доньці «Газпрому» — компанії «Газпром експорт» спростовують інформацію про негайне відмову від транзиту через територію України, не дивлячись на розрив поточного договору з «Нафтогазом».
Позиція російської сторони
Згідно з домовленостями сторін, початковий термін дії контракту «Газпрому» з Україною — 2019 рік. Але підставою для перегляду такого положення договору стало рішення Стокгольмського арбітражу, в якому були враховані тільки інтереси української сторони, що має на увазі наявність подвійних стандартів при оцінці ситуації, що склалася.
На думку представників «Газпрому», при розгляді справи не було взято до уваги такі судові доручення take-or-pay ( «бери і плати»), яке передбачає споживання певного обсягу газу. Зате за контрактом на транзит компанії були нараховані великі штрафні санкції за умови, що не були позначені чинним контрактом. І основна мотивація прийняття такого рішення — це нанесення шкоди українській економіці, але, за словами Міллера, недозволено вирішувати проблеми України за рахунок коштів приватної компанії, що в цілому суперечить ідеології ринкових відносин і неупередженості суду.
В таких умовах немає сенсу і далі працювати з «проблемним» партнером, що економічно невигідно і недоцільно. І розірвання договору — це неминучий, але цілком обдуманий крок, по крайней мере, в поточних ринкових реаліях.
Суперечка і судова тяжба
У лютому 2018 року в Стокгольмському арбітражі була поставлена крапка в багаторічній суперечці між компаніями «Нафтогаз» і «Газпром». Але прийняте рішення зовсім не потроїла російську сторону, яка заявила, що це істотне порушення балансу сторін за діючим контрактом, враховуючи, що арбітраж зобов’язав «Газпром» заплатити більше 4,63 млрд дол. за недопоставку встановлених обсягів газу для здійснення його транзиту до країн ЄС. Відповідно, за результатами двох судових суперечок, компанія опинилася повинна української «Нафтогаз» 2,56 млрд дол. (За вирахуванням боргу за газ), що не може не відбитися на фінансових результатах її роботи.
У «Газпромі» порахували, що арбітри явно перевищили свої повноваження і допустили серйозні помилки в процесуальних діях, що може стати підставою для перегляду раніше прийнятого рішення. У зв’язку з цим 21 березня 2018 року російська сторона подала клопотання про його часткове скасування в Апеляційний суд округу Свеа.
Незважаючи на намір відстоювати свої інтереси, компанія вже зарезервувала у фінансовій звітності кошти для оплати повної суми штрафу за контрактом. Це серйозно позначилося на звітності «Газпрому», так як привело до скорочення чистого прибутку в 2017 році до 100 млрд руб. (В 2016 році цей показник становив 411 млрд руб.). Але в компанії більше побоюються повторення ситуації, що пояснює, чому «Газпром» вирішив розірвати договір: не виключено, що українська сторона знову спробує вирішити свої економічні проблеми за рахунок російського постачальника газу, звернеться до Стокгольмського арбітражу і знову отримає компенсацію, не дивлячись на суперечливість такого рішення.
Хто кому скільки винен: відео про Стокгольмському арбітражі
