Не так давно населення Росії на своєму власному гіркому досвіді відчуло, що таке дефолт. Найважчий фінансова криза 1998 року торкнувся практично кожну російську сім’ю. Обвал національної валюти і як наслідок різкий зліт цін, невиплати зарплат і посібників, безробіття — все це привело основну масу населення в злидні. І хоча більша частина росіян в умовах сьогодення живе від зарплати до зарплати і не має особливих накопичень, страх повторення дефолту міцно осів в свідомості людей. Масові вкидання в соцмережах про те, що обвал рубля доведеться на 2020 рік, ще більше нагнітають песимістичний настрій в суспільстві.
Економічна політика нинішньої влади
Увійти до п’ятірки найбільших економік світу до 2024 року — такий вектор економічної політики сьогоднішніх керівників. Для реалізації задуманого, уряду необхідно підтягнути ВВП за паритетом купівельної спроможності. Зараз Росія займає шосте місце за цим показником в світовому рейтингу. Представники влади бадьоро заявляють про те, що завдання це посильна, так як економічне зростання має позитивну тенденцію, незважаючи на обмежувальні санкції США.
До того ж, зовнішній борг, який привів країну до кризи 1998 року, сьогодні незначний. За останні десять років Росія розплатилася практично по всіх боргах, в тому числі погасила і держборг Радянського Союзу. З іншого боку, економіка все ж сильно залежить від цін на енергоносії. І хоч останнім часом ця залежність трохи ослабла, все ж різке падіння цін на нафту і газ цілком може призвести до фінансової кризи.
Зміцнити економіку уряд намагається за рахунок наступних програм:
- розвиток виробничого сектора економіки;
- імпортозаміщення;
- збільшення ставок оподаткування;
- стримування інфляції;
- збільшення числа працівників за допомогою пенсійної реформи;
- поліпшення демографічної ситуації.
Чи буде така політика ефективною, призведе вона до призначеної мети і чи дозволить уберегти економіку Росії від дефолту покаже час. А поки провідні економісти і аналітики світу висувають абсолютно різні версії з цього приводу.
Для довідки. За обсягом ВВП економіка Росії в 2018 році зайняла лише 12 місце. На десятій і одинадцятій позиції розмістилися Канада і Південна Корея відповідно. Лідируючу позицію за даними Світового банку зайняла США.
Прогнози влади і громадськості
Новини про можливе наближення нової світової кризи влітку 2018 року розмістила на своєму офіційному сайті Міжнародна фінансова організація World Bank. На думку Світового банку, в перспективі 2-3 років світову економіку накриє хвиля фінансової кризи. Для Росії це буде найсильніший негативний фактор, який в купе з західними санкціями може привести до девальвації рубля.
Однак, вже в грудні 2018 року в «Доповіді про економіку Росії» постійний представник Світового банку в Російській Федерації Андраш Хорваі заявив, що все не так вже й погано. За прогнозами економістів, темпи зростання російської економіки на 2018-2020 роки складуть від 1,5% до 1,8%. А в подальшому, на думку директора банку, темпи можуть досягти і 3%. Також керівник зазначив, що незважаючи на великий вплив світової економіки, ключовим фактором економічної стабільності РФ як і раніше залишається грамотна економічна політика влади.
Песимістично налаштовані і аналітики Райффайзенбанку. Відтік капіталу, обумовлений санкціями США, недостатня кількість коштів для оплати решти держборгів, нестабільна ціна на нафту — все це ставить під загрозу економіку Росії. Експерти вважають, що дефолту вдасться уникнути в разі якщо ціна на нафту буде наближена до 100 рублів, що малоймовірно.
Представники російської влади спростовують вірогідність дефолту в Росії в 2020 році. Головний фінансист країни Антон Силуанов, посилаючись на офіційні дані, підтверджує, що вперше за кілька останніх років доходи бюджету перевищили витрати. При цьому в 2020 році профіцит бюджету очікується на рівні в 1,22 трлн. руб., а в 2021 році — 0,95 трлн. руб. Чи захистить така «фінансова подушка» економіку країни від коливань цін на нафту і все посилюються західних санкцій судити складно. Однак вся робота уряду спрямована на розвиток вітчизняної економіки ударними темпами. Президентом було поставлено завдання до 2020 року вивести темпи розвитку економіки на рівень вище середньосвітового. План розвитку був підготовлений Кабінетом міністрів і вже почав реалізовуватися.
Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков на запитання про можливу загрозу масштабної економічної кризи в країні повідомив, що напевно все буде добре і очікувати дефолту не варто.
Дмитро Пєсков
Уроки минулого: дефолт 1998 року
Фінансова криза двадцятирічної давності став логічним наслідком провальної економічної політики уряду. Залучення позикових коштів протягом тривалого часу і невміння грамотно розраховувати свої фінансові можливості стало однією з основних причин дефолту. Роздуті бюджети при «життя в борг» привели до неможливості проводити своєчасні виплати за боргами і виконувати зобов’язання, взяті на себе при кредитуванні.
Неграмотна податкова політика з задушливими ставками не давала розвиватися малому і середньому бізнесу. Тому початок розвитку ринкової економіки в країні практично відразу призвело до дефіциту бюджету в 29,4% ВВП. Погіршили ситуацію державні короткострокові облігації. У фінансову піраміду ДКО були залучені практично всі фінансові ресурси держави. Доходи від спекуляцій з облігаціями були настільки вигідні (до 140% в рік), що інвестори перестали вкладати гроші в реальні сектори економіки. В кінцевому підсумку, роздутий «мильна бульбашка» до серпня 1997 року лопнув. Держава виявилася неспроможною платити за боргами.
Із зовнішніх світових чинників поштовхом до фінансового краху стала криза в південно-східних країнах Азії. Високі темпи зростання протягом 10 років закінчилися обваленням фондових ринків і валют. Слідом за крахом тайської валюти в 1997 році валюти інших азіатських країн швидко знецінилися. На думку експертів, причиною південно-східної кризи стало неефективне витрачання позикових коштів. Міжнародний валютний фонд спробував допомогти стабілізувати валюти країн, надавши значну підтримку у вигляді фінансів і запропонувавши програми по виходу з кризи. Але запобігти впливу азіатської кризи на світову економіку не вдалося.
Для довідки. Невелике зниження російського рубля закінчилося майже повним його знеціненням. У серпні 1998 року курс рубля до долара США становив 6,29 руб. за долар 1 вересня 1998 року — 9,33 руб., 1 жовтня — 15,91 руб., а 1 січня 1999 роки вже 20,65 руб.
